Доброго дня, шановні дорослі!

Сьогодні ми поговоримо про дитячі страхи.
Страх - це природна реакція. І її головна функція - захист життя, бо виникає він у момент усвідомлення безпосередньої небезпеки. Цей стан змушує людину бути обережною. Водночас важливо помічати, коли страх виходить за межі і чинить руйнівний вплив на особистість дитини, заважаючи адекватно сприймати навколишню дійсність і приймати рішення відповідно до свого досвіду і переконань. Слід наголосити, що страхи в дітей формуються переважно соціумом, зокрема близькими дорослими, їхніми діями, емоційними реакціями. Тому важливу роль відіграє конструктивне спілкування дорослих з дитиною, роз'яснення щодо тих чи інших дій, ситуацій, вчинків, доступною для неї мовою. Є певні причини виникнення страхів у дітей дошкільного віку:

• вікові особливості;
• необдумана поведінка батьків;
• несприятливий клімат у сім'ї;
• суперечливе виховання;
• реальні події в житті дитини;
• страшні мультики, фільми, іграшки.

Найбільш типовм для дошкільників є страх моторошних персонажів. Вони чують про них у казках, бачать їх у мультфільмах, комп'ютерних іграх, лякають ними одне одного на майданчику. Буває, що й батьки підкидають хмизу у вогонь, часом жартома, а часом за непослух, погрожуючи малямам Бабаями та Бабами-Ягами. Відтак діти починають боятися спати в темряві чи залишатися на самоті. Як допомогти малюкам упоратися зі страхом?

• не залякуйте.

У жодному разі не лякайте дітей Бабаями та іншими страхіттями. Не кажіть, "злий дядько забере", або "віддам у дитбудинок". Діти все сприймають буквально і вірять вам.

• кажіть правду.

Якщо дитина десь почула про монстрів чи привидів, намагайтеся розвіяти ці міфи одразу. Спокійно і впевнено скажіть, що монстрів не існує.

• придумайте "чарівний захист".

Якщо дитину тривожать нічні кошмари, запропонуйте їй вибрати іграшку, яка охоронятиме її сон і проганятиме жахіття. Або придумайте разом захисні слова чи накривайте її "чарівною ковдрою".

• будьте поряд.

Важливо, щоб малюк відчував, що він не залишився сам на сам зі своїм страхом і близькі дорослі завжди його підримають.

• запропонуйте намалювати страх.

При цьому не втручайтеся в процес, не критикуйте і нічого не коригуйте. Уже те, що малюк з вашою підтримкою дивиться в очі своєму страху, може знизити градус його переживань. Важливо з'ясувати, чого хоче цей персонаж, який він, чому став злим і домалювати те, чого йому бракує, аби стати добрим. Можна розфарбувати малюнок яскравим кольором, додати персонажів та деякі елементи так, щоб він зі страшного став кумедним і разом посміятися над ним. Наприкінці слід запитати в дитини, що вона хоче зробити з малюнком: порвати чи зім'яти і викинути, покласти в теку чи повішати на стіну тощо.

Пропоную разом з дітьми переглянути відео "Корисні підказки. Страх - твій страж":

https://youtu.be/o4h_Ous_nh8